Ця війна є не просто зіткненням армій, а остаточним випробуванням двох діаметрально протилежних систем, що виникли на пострадянському просторі.
Українська та російська військові системи: ключова відмінність
Одна система, українська, — це мережева модель, побудована на довірі, яка вивільняє людський потенціал. Велика частина змін ініційовані та розроблені тут простими громадянами, солдатами, сержантами та молодшим офіцерським складом.
У тому числі і перехід Сил оборони України на корпусну систему, який просувався «Азовом» у якості необхідного кроку.
Сили оборони України, особливо в підрозділах, що виросли з добровольчого руху, як «Азов», культивували командну філософію, що ґрунтується на принципах децентралізації та розширення повноважень.
Ця модель є сучасною інтерпретацією німецької концепції Auftragstaktik (Mission Command), яка була розроблена для ведення бойових дій на динамічному, нелінійному полі бою.
Суть цього підходу полягає в тому, що вище командування визначає мету операції та кінцевий результат («що» і «чому»).
В подальшому, командири підпорядкованих підрозділів відпрацьовують рішення на затвердження (у взаємодії з командиром, або самостійно).
Тобто, «як» досягти цієї мети, залишається на розсуд командирів на місцях, які володіють найактуальнішою обстановкою на полі бою. Це створює середовище з високим рівнем довіри, де ініціатива не просто заохочується, а є основою бойової ефективності.
Яскравий приклад цьому — це те, що зробили Сили Оборони на Добропільському напрямку у другій половині 2025 року — це по суті переосмислення концепції мобільної оборони в умовах сучасної війни.
Російська система управління військами є прямою протилежністю. Вона являє собою жорстку, вертикально інтегровану ієрархію радянського зразка, де кожен крок регламентується зверху.
Ця система була створена не для максимальної бойової ефективності, а для забезпечення політичного контролю над армією, де лояльність до режиму завжди була важливішою за компетентність.
Чому корпусна система стала необхідною для Сил оборони України
В березні ми відзначали першу річницю від створення 1-го корпусу НГУ «Азов».
За короткий термін було сформовано управління та штаб корпусу з числа бойових офіцерів з багаторічним військовим досвідом.
Переважна більшість з них пройшли всі ланки управління: будучи на командних та штабних посадах, брали на себе відповідальність, і добре знають війну з окопу.
Як 1-й корпус НГУ «Азов» вибудував ефективну взаємодію на фронті
Всі бригади тримають оборону у визначеній смузі корпусу та пліч-о-пліч виконують бойові завдання на належному рівні.
Зникла проблематика взаємодії між бригадами на стиках, що не дає змоги противнику прорвати основний рубіж оборони в слабких місцях та розвивати успіх з виходом на оперативний простір.
Придані підрозділи ЗСУ, НГУ, ДПСУ та Національної поліції виконують бойові задачі на рівні зі штатними підрозділами і стали невідʼємною частиною корпусу.
Оборона Донбасу та результати корпусної моделі на полі бою
Влітку 2025 року на Добропільському напрямку було зосереджено головне зусилля противника, якому вдалося здійснити прорив фронту шириною 15 км і до 20 км в глибину.
У взаємодії з СОУ було зупинено просування противника, успішно проведено контрнаступальні дії по відновленню втраченого положення та забезпечено стійкість оборони.
З моєї ініціативи смуга корпусу поступово збільшується з метою посилення флангів, прикриття атакованих ділянок фронту та підвищення стійкості оборони, де це необхідно, що дає змогу вивільняти підрозділи сусідніх корпусів та відновлювати їх.
Глибина ураження та адаптація до сучасної війни
Закрили тактично-оперативну та оперативну глибину: розвідка, ураження, мінування. Ворожа техніка, склади, ПТД та ін. палають на глибині до 250 км.
Західні партнери навчаються у нас і охоче переймають бойовий досвід.
Битва за Донбас у розпалі! Продовжуємо працювати, бити ворога та боротись за повернення наших полонених.