22 січня – День Соборності України. Це свято встановлене на честь дня, коли в 1919-му році було проголошено об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Після кількох століть перебування у складі різних державних утворень представники історичних українських земель знайшли в собі сили та волю об’єднатися в єдину державу. Урочисте проголошення Акту злуки відбулося в серці України – біля Софійського собору в Києві.
Боротьба за єдину, соборну і суверенну Україну не почалася й не завершилася в 1919-му році. Вона тривала завжди: в найтемніші часи, попри брязкіт кайданів і ґвалт репресій; в позірно ситі часи, коли українцям давалися обмежені свободи, які могли щомиті відібрати за непослух. Не завершилася вона і в 1991-му році, коли було відновлено незалежність України.
Боротьба за соборність України триває і зараз. Мільйони українців сьогодні відірвані від Батьківщини окупацією. Мільйони – еміграцією. Тисячі – полоном. Але сотні тисяч зі зброєю в руках б’ються за соборну Україну, мільйони тримають тил, і тисячі протистоять ворогу всіма силами по той бік фронту. Соборність – це вже не віковічна мрія, а спільна праця та спільна відповідальність.
Слава Україні!