Символ України, її суверенітету та єдності, давньої державницької традиції та військової звитяги. Під синьо-жовтими стягами руські лицарі йшли на Грюнвальдську битву в XV столітті. Сині з жовтим прапори майоріли над козацькими містами від Суджі до Маріуполя у XVІІІ столітті. Ці кольори стали символом національого відродження в ХІХ столітті. Під ними йшли в бій українські січові стрільці під час І-ї Світової війни. Синьо-жовті знамена здіймалися над Києвом, Львовом, Бахмутом і Севастополем у 1918 році. Під ними билися українські націоналісти середини ХХ століття, здобуваючи незалежність. І, нарешті, з моменту відновлення незалежності, синьо-жовтий прапор замайорів над усією Україною.
Це символ України, який так пече очі російським окупантам. За цей прапор ув’язнюють і катують, його зривають і зафарбовують. Російських солдат відправляють на вірну смерть, аби тільки прибрати з якоїсь будівлі в зруйнованому місті український прапор і встановити там свій бодай на кілька годин. Та вся їхня скажена ненависть до наших символів не змусить українців відмовитися від свого прапору, від незалежності, свободи та ідеї.
Бійці з вільних Чернігова та Одеси, Луцька та Запоріжжя, разом із бійцями з тимчасово окупованих Луганська та Сімферополя, Енергодара та Маріуполя, сьогодні роблять усе, щоб над кожним українським містом і селом здіймався синьо-жовтий стяг. Його ми взяли від тих, хто був до нас, і його передамо тим, хто буде розвивати й відстоювати Україну в майбутньому. Символ нашої волі. Наш оберіг від темряви.
З Днем Державного прапора України!
