З добровольців, які увійшли до «Чорного Корпусу» та одразу після початку російсько-української війни почали чинити збройний опір, було створено «Азов» як батальйон патрульної служби міліції особливого призначення (БПСМОП) МВС України.
12-та бригада спеціального призначення «Азов» 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов»
Про підрозділ
«Азов» пройшов шлях від групи добровольців, батальйону, полку, окремого загону спеціального призначення – до бригади, з якої постав корпус.
У 2014 році були бої за Маріуполь, Марʼїнку, Іловайськ, у 2015-му – Павлопіль-Широкинська наступальна операція, у 2019-му – виконання бойових завдань на Світлодарській дузі.
Протягом АТО/ООС «Азов» активно розвивався, розробив власну систему підготовки бійців. За цей час підрозділ став одним із найпрофесійніших та найпідготовленіших в українському війську.
На початку повномасштабного вторгнення «Азов» 86 днів героїчно обороняв Маріуполь, після чого за наказом вищого військового командування вийшов у полон. Добровольці та азовці, які намагалися деблокувати побратимів, стали основою для швидкого відновлення підрозділу та його масштабування.
Протягом великої війни азовці брали участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку та в стабілізації ситуації поблизу Тернів. Вже як бригада – у боях у Серебрянському лісі, на Торецькому та Добропільському напрямках.
Сьогодні «Азов» – один із найелітніших підрозділів у світі. Це професіонали військової справи, які визначають вектор розвитку всієї української армії. Азовські напрацювання поширюються не лише в Силах оборони України, а й у західних арміях.
Символіка
Історія
Азовці брали активну участь у боях за Маріуполь з початку травня по 13 червня, коли місто було звільнено. Бійці «Азову» зробили ключовий внесок у деокупацію населеного пункту, до якої долучились інші підрозділи Сил оборони України.
4 серпня азовці разом з іншими підрозділами Сил оборони України успішно відбили в російських найманців Марʼїнку. На той момент «Азов» мав дві БМП, один танк, КамАЗ «Пряник» та стрілецьку зброю.
10 серпня азовці приєдналися до боїв за звільнення Іловайська. Бійці брали участь у штурмових діях протягом двох тижнів, але українським військовим довелося вийти з міста наприкінці серпня.
Азовці протягом осені та зими зупиняли всі спроби російських окупантів знову захопити Маріуполь. У боях поблизу міста ліквідовували найманців, які намагалися зайти в місто, проводили контрдиверсійну діяльність.
Батальйон «Азов» пройшов реорганізацію та 17 вересня був розгорнутий у полк у складі МВС.
«Азов» перевели до складу Національної гвардії України – щоб запровадити окрему систему комплектування та підготовки особового складу, розпочати формування штатної структури й резерву, а також отримати бойову техніку. Офіційно це відбулося 11 листопада, тоді ж підрозділ став окремим загоном спеціального призначення.
Щоб відкинути бойовиків від Маріуполя та запобігти потенційним атакам на місто, «Азов» вирішив провести наступальну операцію. Протягом 10-18 лютого азовці звільнили пʼять населених пунктів – Широкине, Павлопіль, Комінтернове, Лебединське та Бердянське. Це дозволило встановити контроль над висотами, відкинути проросійських найманців на майже 20 км, зменшити кількість та інтенсивність обстрілів Маріуполя.
«Азов» активно розвивав систему підготовки та комплектування особового складу. Постійні тренування, злагодження та курси для сержантів і офіцерів дозволили підрозділу стати одним із найпідготовленіших в українському війську. Паралельно азовці виконували бойові завдання на лінії зіткнення, а снайперські групи вели розвідку та контрдиверсійну роботу в зоні АТО/ООС.
«Азов» як батальйонна тактична група брав участь у боях на Світлодарській дузі. На певних ділянках лінія фронту змістилася на 1 км у сторону ворога, який зазнав втрат у живій силі та техніці.
Відбувалося активне впровадження стандартів НАТО у навчання та підготовку до виконання бойових завдань. Було використано та запроваджено досвід західних армій. На основі цього було покращено власну систему вишколу рекрутів та досвідчених бійців.
Одним із найважчих етапів для «Азову» стала 86-денна оборона Маріуполя на початку повномасштабного вторгнення рф. Перебуваючи в оточенні, азовці стримували переважаючі сили противника та відтягували їх від наступу вглиб України. За заявленими оцінками, за час оборони в повному оточенні азовці ліквідували близько 3500 окупантів. З 16 по 20 травня за наказом Головнокомандувача вийшли в полон.
Азовці, які не перебували в Маріуполі, та добровольці обʼєдналися для деблокади міста, створивши підрозділ, який фактично увійшов до складу ОЗСП «Азов», та виконуючи бойові задачі на Півдні. Вони сформували кістяк, який відновлював та масштабував «Азов».
29 липня росіяни скоїли терористичний акт проти полонених азовців. Окупанти влаштували вибух в одному з бараків – тоді загинуло 53 бійці, 130 отримали поранення.
У лютому окремий загін спеціального призначення було розгорнуто в бригаду, яка увійшла до «Гвардії наступу».
«Азов» брав участь у контрнаступі як частина батальйонної тактичної групи.
«Азов» як бригада отримав завдання зайняти зону відповідальності на Кремінському напрямку. У Серебрянському лісі азовці не лише тримали оборону, а й відкинули ворога.
У складі батальйонної тактичної групи азовці були перекинуті на одну з найскладніших ділянок фронту в районі Тернів для стримування штурмових дій противника та стабілізації обстановки.
«Азов» зайняв смугу відповідальності в одній із найтяжчих ділянок фронту – поблизу селища Нью-Йорк. Азовці стабілізували ситуацію, успішно тримали оборону та проводили контратакувальні дії.
Бригада перейшла на новий напрямок для ліквідації прориву армії рф біля Добропілля, де продовжує стримувати наступ росіян та завдавати ударів у відповідь.
Командир
Богдан «Пугач» Грішенков
ПідполковникПриєднався до «Азову» у травні 2015 року. У лютому 2020 року був призначений командиром однієї з рот. Брав участь в обороні Маріуполя у 2022 році, отримав кульове поранення. Вийшов у полон із «Азовсталі», пережив теракт в Оленівці, під час якого отримав осколкові поранення та втратив два пальці на нозі. Повернувся з полону у вересні 2022 року. У липні 2023 року його призначили першим заступником командира 1-го батальйону. У лютому 2024 року став комбатом. З квітня 2025 року – командир бригади.
За роки служби в «Азові» друг «Пугач» був відзначений державними та відомчими нагородами України. Серед них Орден Богдана Хмельницького II ступеня, Орден Богдана Хмельницького III ступеня, Орден «За мужність» III ступеня, Відзнака Президента України «За оборону України», Відзнака Президента України «За участь в АТО», Нагрудний знак «Хрест Військова честь», Нагрудний знак «Срібний хрест», Відомча відзнака МВС «Вогнепальна зброя», Почесний нагрудний знак «Щит переможця», Нагрудний знак «За незламність», Нагрудний знак «За відвагу в службі», Нагрудний знак «За доблесну службу», Нагрудний знак «За відзнаку в службі», Пам’ятний знак «Захиснику Маріуполя».