20-та бригада оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов»

Підрозділ «Любарт» створений на Волині ветеранами ОЗСП «Азов» та АТО у перші дні повномасштабного вторгнення. Названий на честь князя Любарта Гедиміновича, він об’єднав добровольців, представників руху ультрас та членів різних патріотичних організацій. Першими бойовими завданнями новоствореного підрозділу стали охорона стратегічних об’єктів поблизу Луцька, прикриття аеропорту Луцьк та бойові чергування на державному кордоні з Республікою Білорусь.

У квітні підрозділ залучили до зачистки звільнених територій Київської області. Бійці «Любарта» одними з перших увійшли до Бородянки, де забезпечували роботу саперних груп, розміновували житлові квартали та інфраструктуру. Цей період став першим бойовим досвідом для новобранців, дозволивши відпрацювати взаємодію в реальній бойовій обстановці та відкрити шлях до відновлення цивільного життя в регіоні.

Добровольчий підрозділ офіційно увійшов до складу Сил спеціальних операцій ЗСУ. Загін спецпризначення «Любарт» зосередився на спеціальній розвідці, диверсійних рейдах у тилу ворога на Донеччині та Запоріжжі, а також на підтримці контрнаступальних операцій. Більшість завдань цього періоду досі залишаються засекреченими.

Півтора місяця бійці «Любарта» тримали оборону на півдні Донецької області. У районах Великої Новосілки та Нескучного спецпризначенці успішно стримували ворожий наступ та стабілізували лінію фронту. Результатом операцій стали десятки ліквідованих окупантів та захоплення в полон офіцера противника. Це був стратегічно важливий етап, що не дозволив ворогу просунутися на критичному відрізку.

Спецпризначенці взяли участь у запеклих боях за Бахмут. В умовах щільної міської забудови та постійних атак групи «Вагнера» бійці витримували до п’яти вогневих контактів на добу. Попри чисельну перевагу ворога, «Любарт» утримував позиції та завдавав противнику тяжких втрат. Участь у цій кампанії стала для підрозділу справжнім іспитом на витривалість та професійним гартом у веденні вуличних боїв.

Бійці пройшли курс підготовки за програмою рейнджерів армії США в Польщі. Навчання охоплювало тактику малих груп, штурмові дії в місті та взаємодію з союзниками. Інструктори високо оцінили дисципліну та фаховість бійців «Любарта». Отриманий досвід та опанування західних стандартів ведення бою суттєво посилили бойові спроможності підрозділу перед складними операціями на півдні країни.

Підрозділ брав участь у надскладних десантних операціях на лівобережжі Херсонщини (Кринки, Козачі Лагері). Зухвала переправа через Дніпро дозволила створити тактичний плацдарм та зірвати ротацію елітних частин ворога. Виконання завдань відбувалося у вкрай важких умовах і супроводжувалося серйозними втратами серед найбільш досвідчених воїнів. Цей етап став однією з найгероїчніших сторінок історії «Любарта».

Загін брав участь у контрнаступі поблизу Вербового та Новопокровки. У випалених посадках спецпризначенці зіткнулися з російським ВДВ та морською піхотою. Прорив оборонних ліній та успішне відбиття контратак дозволили закріпитися на нових рубежах. Особливу роль у цих боях відіграли не лише штурмові групи, а й мінометні розрахунки підрозділу, які системно нищили живу силу та техніку ворога.

Повернення на Херсонщину для підтримки морської піхоти. Бійці «Любарта» виконували розвідувальні завдання у плавнях та на островах Дніпра, виявляючи слабкі місця в обороні окупантів південніше Кринок. Ці приховані дії забезпечували прикриття українських сил та допомагали утримувати стратегічно важливий плацдарм на лівому березі під постійним вогнем ворожої артилерії та авіації.

Логічним етапом розвитку стало офіційне входження до складу 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов». Підрозділ переформовано у 5-й батальйон спецпризначення «Любарт». Це дозволило наростити вогневу міць та покращити забезпечення. В азовській родині бійці отримали змогу максимально реалізувати потенціал у середовищі, де панує професіоналізм, братерство та відсутні радянські пережитки.

У складі «Азову» батальйон тримав оборону в Серебрянському лісі під Кремінною. Складна лісиста місцевість вимагала максимальної концентрації. Упродовж весни та літа бійці «Любарта» вели інтенсивні бої, поступово витісняючи окупантів із укріплень та покращуючи тактичне положення Сил оборони. Цей період став часом успішного просування вперед на одній із найскладніших ліній фронту.

Батальйон був терміново перекинутий для стабілізації ситуації на Торецькому напрямку. Завдяки професійним діям «Любарту» вдалося зупинити прорив ворога до околиць Торецька та відновити контроль над ключовими позиціями в районі Нью-Йорка. Лінія фронту була стабілізована ціною надзусиль.

Визнанням бойових заслуг стала реорганізація батальйону у 20-ту бригаду оперативного призначення «Любарт» у складі 1-го корпусу НГУ «Азов». За рік чисельність підрозділу зросла вчетверо.

З жовтня 2025 року бригада тримає смугу на Покровському напрямку. Бійці не лише зупинили обвал фронту на своїй ділянці, а й проводять успішні контратаки, демонструючи найвищий рівень боєздатності 1-го корпусу НГУ «Азов».